Нещодавно в школі, для учнів 10-11 класів, вчителем історії Полупан О.Ф. був проведений виховний захід, присвячений воїнам, які виконували інтернаціональний обов’язок в Демократичній республіці Афганістан (1979-1989рр.). 29 років тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу. Під час цієї війни загинули і зникли без вісті 15031 людина із 620 тисяч громадян колишнього Радянського Союзу, які брали участь у цих воєнних діях. Поранення та контузії отримали понад 53 тисячі чоловік. Майже кожний четвертий(!) солдат (більше 160 тисяч ) був родом з України і це при тому, що Україна була однією із п’ятнадцяти республік. Під час заходу старшокласники ще раз перегорнули сторінки історичних подій афганської війни, розповіли про шепетівчан, які служили в Афганістані. З повагою до воїнів-інтернаціоналістів, до трагічної сторінки нашої історії школярі сприймали історичну інформацію тих подій. 160 тисяч українців пройшли вогненними дорогами Афганістану, 3360 не повернулися додому, більш як 8 тисяч зазнали поранення, понад 100 тисяч перенесли складні захворювання. Залишились без синів 2729 матерів, 1982 батька, стали вдовами 505 молодих жінок, сиротами – 711 дітей. Після війни померло від ран і захворювань вп’ятеро більше «афганців», ніж загинуло, кількість інвалідів збільшилася в кілька разів. Це тяжкі втрати для батьків, рідних, близьких, друзів і в цілому для суспільства. Учні віддали данину пам’яті полеглим воїнам-афганцям. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах.