Єдиний урок «Безпека на дорозі – безпека життя»

21 травня 2021 року Національний  урок з безпеки дорожнього руху

 

Правила дорожнього руху для дітей!

Необхідно знати 10 основних правил:

1. Ходити потрібно по тротуарах, тільки з правого боку.

2. Переходити вулицю необхідно тільки по пішохідному (або підземному) переходу.

3. Переходити вулицю можна тільки на зелене світло світлофора.

4. Червоний і жовтий сигнали світлофора означають, що йти заборонено.

5. Якщо збираєшся переходити дорогу, подивися, чи немає поруч машин.

6. При переході дороги спочатку дивимося наліво, доходимо до середини і дивимося направо, тільки тоді продовжуємо шлях.

7. При переході через дорогу треба міцно тримати маму (або будь-якого іншого дорослого) за руку.

8. Не можна перебігати дорогу, особливо якщо поблизу автомобіль.

9. Не можна обходити стоячий автобус – це небезпечно. Треба почекати, поки автобус від’їде від зупинки.

10. За містом потрібно йти по узбіччю, назустріч їдучим машинам (тобто по лівій стороні дороги).

Як діяти в умовах надзвичайних ситуацій

Кодекс цивільного захисту населення -  kodeks_civilnogo_zakhistu_naselennja.doc

1. Пам'ятка "Як діяти за сигналами оповіщення про загрозу чи виникнення надзвичайних ситуацій" - jak_dijati_v_umovakh_ns.pdf

2. Пам'ятка "Як підготуватись до НС" - jak_pidgotuvatis_do_ns.pdf

3. Пам'ятка "Увага! Терористичний акт!" - terorizm_a_4.pdf

4. Пам'ятка "Як вижити під "Градом"" - gradi_obstrili.pdf

5. Пам'ятка "Увага! Евакуація" - evakuacija.pdf

6. Пам'ятка "Невідкладні дії для подолання паніки" - natovp.pdf

7. Пам'ятка "Увага! Терористичний акт! - nord-ost_terorizm.pdf

8. Пам'ятка "Дії при раптовому артобстрілі" - artobstril_a_4.pdf

9. Пам'ятка "Рекомендації керівникам підприємств, установ, організацій, щодо дій в екстремальних ситуаціях" - vibukhivka_dzvinki.pdf

10. Пам'ятка "Захисні споруди" - zakhisni_sporudi.pdf

11. Пам'ятка "Дії під час та закінчення артобстрілу (бомбардування)" - pislja_artobstril_a_4.pdf

12. Пам'ятка "Поради мирному населенню на випадок бойових дій" - bojovi_diji.pdf

13. Пам'ятка "Як вижити в квартирі під час обстрілів" - obstrili.pdf

14. Пам'ятка "Допомога при удушенні, засипанні землею" - reanimacija_postrazhdalogo.pdf

15. Пам'ятка "Сильна кровотеча" - silna_krovotecha.pdf

 

Світлини для збереження життя і здоров'я від Служби Порятунку Хмельниччини

Кожного року на території України виявляють десятки тисяч вибухонебезпечних предметів, що залишилися з часів минулих війн, збройних конфліктів та діяльності колишніх військових полігонів і частин. Боєприпаси, що не розірвались, знаходять у різних місцевостях в усіх регіонах країни - у лісах, на берегах річок, озер та ставків, приморських пляжах, на будівельних майданчиках, під час сільськогосподарських робіт тощо. Десятки людей щороку отримують поранення і каліцтва, гинуть як від незнання правил безпеки при знаходженні вибухонебезпечних предметі, так і від незнання правил безпеки при знаходженні вибухонебезпечних предметів, так і від необережності, при намаганнях власноруч розібрати чи знешкодити боєприпаси, здати його на металобрухт. Безпечно поводитись із вибухонебезпечними речовинами та знешкодити вибухонебезпечний предмет можуть лише спеціально підготовлені рятувальники-піротехніки Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Їх необхідно викликати за номером «101» при знаходженні предмета, який схожий на боєприпаси або його рештки. Виробництво відео матеріалів здійснено у рамках проекту Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Підвищення обізнаності про ризики і загрози, пов'язані з вибухонебезпечними залишками війн» у співпраці з Державною службою України з надзвичайних ситуацій.Усі права застережені. Відео матеріали можна безкоштовно вільно використовувати, розмножувати та розповсюджувати з освітньою та іншою некомерційною метою за умови посилання на Координатора проектів ОБСЄ в Україні та Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

/Files/images/вибух.jpg

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Красива і багата земля України. Рясніє вона корисними копалинами, лісами, озерами та річками, садами та хлібами. Але земля нашої країни ще таїть неждану небезпеку. Майже шістдесят років минуло з тих пір, як закінчилася Велика Вітчизняна війна, а земля все не перестає воювати.
На жаль, в Україні ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підірвалися на іржавому металі Великої Вітчизняної війни. Але факт залишається фактом - декілька загиблих у рік - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.
До речі, знайти сьогодні «небезпечну іграшку» можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами досить актуальним.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати.

До вибухонебезпечних предметів відносяться:
• вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника. До боєприпасів відносяться:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо).
• піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди.
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої - це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Як правило, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі люди негайно викликають фахівців, які убезпечують район і знешкоджують небезпечні знахідки в установленому порядку. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх на страшні експерименти. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, в школу.
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, не ховаються снаряди часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.
2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте грунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар грунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).
3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї»або такі, що не вибухнули.
4.У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності!

Пам'ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже кожного дня ми чуємо про здійснення терористичних актів у яких гинуть люди. Більшість цих актів проходить з використанням вибухових пристроїв. І це, як правило, саморобні, нестандартні пристрої, які складно відшукати, знешкодити або ліквідувати. Злочинці, як правило, поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакети і потім, ніби випадково, залишають в багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, дійсно забутої розсіяним пасажиром в трамваї, тролейбусі або автобусі. Часто такі міни – пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування таких мін у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
От чому вимагають особливої уваги бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі або мітингу.
Люди часто гублять свої речі і, на щастя, не кожна з них несе небезпеку, але є кілька ознак, що дозволяють запідозрити вибуховий пристрій.

Слід звертати увагу на:
- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль здається безхазяйним;
- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;
- специфічний запах.
Якщо знайдений предмет не повинен, як Вам здається, знаходитися «в цьому місці і в цей час», не залишайте цей факт без уваги.
Якщо ви знайшли забуту річ в громадському транспорті, опитайте людей, що знаходяться поряд. Постарайтеся встановити, чия вона або хто міг її залишити. Якщо господар не встановлений, негайно повідомте про знахідку водія (кондуктора).
У разі знаходження підозрілого предмету в під'їзді свого будинку, опитайте сусідів, можливо, він належить їм. При неможливості встановлення власника — негайно повідомте про знахідку у ваше відділення міліції.
Якщо ви знайшли підозрілий предмет в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрацію.

При виявленні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомте чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту.
2. Не підходьте до предмету, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей.
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.
Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють: 
- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;
- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся "зрізати" шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування.
- тримайтеся подалі від ліній енеропостачання, що впали.

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, як йдуть справи у сусідів - їм може знадобитися допомога.
Якщо Ви опинилися поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам. Найкраще, що Ви можете зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють бомби парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі і представники силових структур, і, при повторному вибуху, жертв буде набагато більше.
Іноді терористи використовують поштовий канал. Так, вибухом пристрою, присланого в поштовому конверті, був покалічений секретар військового аташе британського посольства в США, а також секретар експерта з ракет професора Пільтца в Німеччині.
Для листів з пластиковою міною характерна незвичайна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і написи типу: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.